шейх

ШЕЙХ, а, ч.

1. В арабських країнах— глава роду, а також сільський старшина.

2. Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець.

Одна надія — Аллах, великий, добрий і справедливий. Він тільки наситить і загріє журливу душу. Абібула рвався до нього. Вступив у науку до відомого шейха і зробивсь дервішем (Коцюб., II, 1955, 122).

Значення в інших словниках

1. шейх — Князь арабський  Словник чужослів Павло Штепа
2. шейх — ШЕЙХ, а, ч. 1. В арабських країнах – глава роду, а також сільський старшина. 2. Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець. Одна надія – Аллах, великий, добрий і справедливий. Він тільки наситить і загріє журливу душу.  Словник української мови у 20 томах
3. шейх — шейх іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. шейх — -а, ч. 1》 В арабських країнах – глава роду, а також сільський старшина. 2》 Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шейх — (араб., букв. – старий) в арабських країнах (крім північноафриканських) глава роду, сільський староста; представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шейх — Араб. титул, що вживається до старших і шанованих осіб; надається також правителям араб. племен, мусульманським богословам, лідерам мусульманських релігійних братств.  Універсальний словник-енциклопедія