шеметатися
ШЕМЕТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Метушитися, вовтузитися.
Котрі [монголи] були нижчого росту, чіпалися високих і валили їх із ніг, разом з ними ще в воді шемечучись та борикаючись [борюкаючись] (Фр., VI, 1951, 130);
[Рахміль:] Він був п’яний, троха шеметався, то там йому деякі папери з кишені випали (Фр., IX, 1952, 69).
Словник української мови (СУМ-11)