шеметатися
ШЕМЕТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал.
Метушитися, вовтузитися.
Котрі [монголи] були нижчого росту, чіпалися високих і валили їх із ніг, разом з ними ще в воді шемечучись та борикаючись [борюкаючись] (І. Франко);
[Рахміль:] Він був п'яний, троха [трохи] шеметався, то там йому деякі папери з кишені випали (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)