шемріння
ШЕ́МРІННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. ше́мріти і звуки, утворювані цією дією.
Він міркував. Час од часу його обличчя спалахувало червоними смугами… В такі моменти його очі спинялися на маленьких дверях, де чулось шемріння, певне, ручного верстата (Досв., Гюлле, 1961, 29).
Словник української мови (СУМ-11)