шемріння
ШЕ́МРІННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. ше́мріти і звуки, утворювані цією дією.
Він міркував. Час од часу його обличчя спалахувало червоними смугами... В такі моменти його очі спинялися на маленьких дверях, де чулось шемріння, певне, ручного верстата (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)