шериф

ШЕРИ́Ф¹, а, ч. Виборна (в США), призначувана королем (в Англії, Ірландії) службова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та деякі судові функції в графстві або магістраті.

Я не політик, я лише поет. Нудьгую я без рідної оселі. І остогидли тут, біля штахет, Шерифів ситих постаті дебелі (Дмит., Осінь.., 1959, 53);

Губернатор в’язниці зустрів нас біля брами разом з повітовим шерифом (Кулик, Записки консула, 1958, 100).

ШЕРИ́Ф², а, ч. У мусульманських країнах — почесне звання осіб, що нібито ведуть свій рід від засновника ісламу Мухаммеда;

// Особа, яка має це звання.

Значення в інших словниках

1. шериф — I -а. 1. У США – виборна службова особа, яка здійснює адміністративні, службові та деякі судові функції. 2. В Англії, Уельсі – призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов’язки. II -а.  Літературне слововживання
2. шериф — 1. аристократ арабський 2. суддя англійський  Словник чужослів Павло Штепа
3. шериф — рос. шериф 1. У деяких країнах (напр., США) виборна або призначувана монархом (у Великобританії) службова посадова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та деякі судові функції.  Eкономічна енциклопедія
4. шериф — ШЕРИ́Ф¹, а, ч. Виборна (в США) або призначувана королем (у Великій Британії, Ірландії) службова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та деякі судові функції в графстві або магістраті. Я не політик, я лише поет. Нудьгую я без рідної оселі.  Словник української мови у 20 томах
5. шериф — шери́ф 1 іменник чоловічого роду, істота поліцейський шери́ф 2 іменник чоловічого роду, істота нащадок Мухаммеда  Орфографічний словник української мови
6. шериф — I -а, ч. Виборна (у США), призначувана королем (у Великій Британії) службова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та деякі судові функції у графстві або магістраті. II -а...  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шериф — шери́ф I (англ. sheriff, від англосакс. scir – графство і gerefa – службовець, правитель) в деяких буржуазних країнах виборна (напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. шериф — I у середньовічній Англії гол. королівський урядник графства, теп. почесний урядовець; у США місцевий керівник, до компетенції якого входять адміністративно-судові питання. I див. шариф  Універсальний словник-енциклопедія