шерстка

ШЕ́РСТКА, и, ж.

1. Пестл. до шерсть 1.

Маленька білочка за деякий час вкрилася м’якою пухнастою шерсткою (Ів., Опов.., 1949, 190);

Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою — аж носом харкотів… (Тич., І, 1957, 257).

2. розм. Окрема волосинка шерсті (у 1-2 знач.).

Одна шерстка [у зайця] золота, друга срібна (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. шерстка — див. волосся  Словник синонімів Вусика
2. шерстка — ШЕ́РСТКА, и, ж. 1. Пестл. до шерсть 1. Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою (О. Іваненко); Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою...  Словник української мови у 20 томах
3. шерстка — ше́рстка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шерстка — -и, ж. 1》 Пестл. до шерсть 1). 2》 розм. Окрема волосинка шерсті (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шерстка — Шерстка, -ки ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.  Словник української мови Грінченка