1. Словник української мови в 11 томах

шерстка

ШЕ́РСТКА, и, ж.

1. Пестл. до шерсть 1.

Маленька білочка за деякий час вкрилася м’якою пухнастою шерсткою (Ів., Опов.., 1949, 190);

Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою — аж носом харкотів… (Тич., І, 1957, 257).

2. розм. Окрема волосинка шерсті (у 1-2 знач.).

Одна шерстка [у зайця] золота, друга срібна (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерстка — див. волосся Словник синонімів Вусика
  2. шерстка — ШЕ́РСТКА, и, ж. 1. Пестл. до шерсть 1. Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою (О. Іваненко); Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою... Словник української мови у 20 томах
  3. шерстка — ше́рстка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шерстка — -и, ж. 1》 Пестл. до шерсть 1). 2》 розм. Окрема волосинка шерсті (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шерстка — Шерстка, -ки ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188. Словник української мови Грінченка