шерсткий
ШЕРСТКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що шорстки́й 1.
Її ноги зачіпали кущі шерсткої осоки та водяних півників (Н.-Лев., III, 1956, 127);
На зеленій шерсткій траві.. то тут, то там лежали, немов повтикувані для краси, цитриново-червоні яблука та круглі, подібні до картоплин груші (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
Море било й гризло його [Джузеппе], як прибережну скелю; він став шерсткий, як губка, просолився, наче канат (Коцюб., II, 1955, 417);
— А руки-руки! — каже [Мася]. — Шерсткі та чорні! (Свидн., Люборацькі, 1955, 12);
Вітер розносив його [о. Артемія] шерсткі, як дріт, довгі коси по плечах (Н.-Лев., IV, 1956, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерсткий — ШЕРСТКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що шорстки́й 1. Її ноги зачіпали кущі шерсткої осоки та водяних півників (І. Нечуй-Левицький); На зеленій шерсткій траві .. Словник української мови у 20 томах
- шерсткий — шерстки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- шерсткий — -а, -е, розм. Те саме, що шорсткий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шерсткий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- шерсткий — Шерстки́й і шорстки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шерсткий — Шерсткий, -а, -е Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15. Словник української мови Грінченка