шерхлий

ШЕРХЛИ́Й, а, е. Те саме, що шорсткий 1.

Важко встав [Лобода] з сідла, поводи віддав джурі і до води попростував по шерхлому піску коси (Ле, Наливайко, 1957, 367);

Навколо шерхлий сніг стає Від вибухів рудим (Бажан, І, 1946, 129);

Срібну павутину місяць поснував серед трав осінніх, серед шерхлих трав… (Брат., Вересень, 1949, 26);

На пагорбках в березовому гайку бавився вітер шерхлим золотим листям (Рибак, Помилка.., 1956, 72);

Шию потемнілу обвили Старечі руки, шерхлі та зів’ялі (Рильський, Мости, 1948, 85);

Солоний присмак сліз опік його шерхлі уста (Стельмах, І, 1962, 5).

Значення в інших словниках

1. шерхлий — див. кошлатий; шершавий  Словник синонімів Вусика
2. шерхлий — ШЕ́РХЛИЙ, а, е. Те саме, що шорстки́й 1. Важко встав [Лобода] з сідла, поводи віддав джурі і до води попростував по шерхлому піску коси (Іван Ле); Навколо шерхлий сніг стає Від вибухів рудим (М.  Словник української мови у 20 томах
3. шерхлий — ше́рхлий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шерхлий — -а, -е. Те саме, що шорсткий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шерхлий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ...  Словник синонімів української мови