шибонути

ШИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однакр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шибну́ти.

*Образно. Останні слова гострим ножем, шибонули в саме серце Чіпці (Мирний, II, 1954, 293).

∆ Кров шибону́ла в го́лову кому — те саме, що Кров уда́рила в го́лову ( див. кров);

Шибону́ла охо́та кому, кого — дуже закортіло, захотілося комусь.

Самого охота шибонула з’явитись (Вас., Незібр. тв., 1941, 169).

Значення в інших словниках

1. шибонути — ШИБОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Підсил. до шибну́ти. * Образно. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. шибонути — шибону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шибонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шибнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шибонути — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
5. шибонути — Шибонути, -ну, -неш гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці. Мир. ХРВ. 405.  Словник української мови Грінченка