шибочка

ШИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́бка.

На вікнах вишивані рушники, вікна з зеленими та жовтими шибочками (Мик., Кадильниця, 1959, 37);

Двері хати покосилися, поріг збитий; невеличке вікно з чотирма шибочками (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 109).

Значення в інших словниках

1. шибочка — ШИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́бка. На вікнах вишивані рушники, вікна з зеленими та жовтими шибочками (І. Микитенко); Двері хати покосилися, поріг збитий; невеличке вікно з чотирма шибочками (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. шибочка — ши́бочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шибочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шибка.  Великий тлумачний словник сучасної мови