шикнути
ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ши́кати.
— Чш!!! — зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (Гончар, Новели, 1954, 134).
ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикува́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)