Словник української мови в 11 томах

шикнути

ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ши́кати.

— Чш!!! — зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (Гончар, Новели, 1954, 134).

ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикува́ти¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шикнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  2. шикнути — ШИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко. Однокр. до шикува́ти¹. ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ши́кати. – Чш!!! – зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. шикнути — ши́кнути дієслово доконаного виду від: ши́кати розм. шикну́ти дієслово доконаного виду від: шикува́ти  Орфографічний словник української мови
  4. шикнути — I ш`икнути-ну, -неш, док., розм. Однокр. до шикати. II шикн`ути-ну, -неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шикнути — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови