шинковий

ШИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ши́нка.

ШИНКО́ВИЙ, о́ва́, о́ве́, заст. Прикм. до шино́к.

Пішов [Гершко] у шинкову кімнату, налляв півока горілки (Круш.. Буденний хліб.., 1960, 206);

Глузували й глумилися з них шинкові завсідники, невиправні п’янюги, звали скупердяями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401).

Значення в інших словниках

1. шинковий — ШИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до ши́нка. ШИНКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст. Прикм. до шино́к. Пішов [Гершко] у шинкову кімнату, налляв півока горілки (А. Крушельницький); Глузували й глумилися з них шинкові завсідники, невиправні п'янюги, звали скупердяями (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. шинковий — ши́нковий прикметник від: ши́нка шинко́ви́й прикметник від: шино́к  Орфографічний словник української мови
3. шинковий — I ш`инковий-а, -е. Прикм. до шинка. II шинк`ов`ий-ова, -ове, заст. Прикм. до шинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови