ширвжиток
ШИРВЖИ́ТОК, тку, ч. Ужиток, споживання чогось у великій кількості широкими верствами населення.
[Ройовий:] Я дзвонив вам уранці, хотів запросити на виставку. [Ромодан:] Яку? [Ройовий:] Товарів ширвжитку (Корн., II, 1955, 288);
На ширвжиток успішно працюють і такі великі заводи, як авіаційний, ".Арсенал".., "Укркабель" та чимало інших (Веч. Київ, 18.XII 1968, 3).
Словник української мови (СУМ-11)