шир
ШИР, у, ч. і і, ж., рідко. Те саме, що широчі́нь.
Він шумно зітхнув на весь шир.. грудей (Смолич, День.., 1950, 242);
Он Дніпро і той міліє… Плив цього літа Бамура до Запоріжжя на розкішному пароплаві, надивився… Вночі не один корабель, спіткнувшись на мілині, посилав у нічний шир тривожні сигнали, благаючи допомоги (Чаб., Тече вода.., 1961, 31);
Навколо шир така — оком обійми (Павл., Бистрина, 1959, 86);
Коли "Война й мир" Родилася в кімнаті немудрящій,— Яка глибінь, який безмежний шир. Як розкрилялися народні сили В тих образах, що в свій всевладний вир Серця і покоління захопили! (Рильський, III, 1961, 148).
Словник української мови (СУМ-11)