1. Словник української мови в 11 томах

шир

ШИР, у, ч. і і, ж., рідко. Те саме, що широчі́нь.

Він шумно зітхнув на весь шир.. грудей (Смолич, День.., 1950, 242);

Он Дніпро і той міліє… Плив цього літа Бамура до Запоріжжя на розкішному пароплаві, надивився… Вночі не один корабель, спіткнувшись на мілині, посилав у нічний шир тривожні сигнали, благаючи допомоги (Чаб., Тече вода.., 1961, 31);

Навколо шир така — оком обійми (Павл., Бистрина, 1959, 86);

Коли "Война й мир" Родилася в кімнаті немудрящій,— Яка глибінь, який безмежний шир. Як розкрилялися народні сили В тих образах, що в свій всевладний вир Серця і покоління захопили! (Рильський, III, 1961, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шир — I ширина, широта, широчина, широчінь II див. далечінь Словник синонімів Вусика
  2. шир — ШИР, у, ч. і і, ж., рідко. Те саме, що широчі́нь. Він шумно зітхнув на весь шир .. грудей (Ю. Смолич); Он Дніпро і той міліє... Плив цього літа Бамура до Запоріжжя на розкішному пароплаві, надивився... Словник української мови у 20 томах
  3. шир — шир іменник чоловічого або жіночого роду широчінь рідко Орфографічний словник української мови
  4. шир — -у, ч. і -і, ж., рідко. Те саме, що широчінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шир — ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́ рідше, РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИР рідше, РО́ЗШИР рідше, ДОЗВІ́ЛЛЯ розм., ПРОСТО́РИЩЕ розм., ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ) перев. поет., ПРОСТО́РА діал. Словник синонімів української мови
  6. шир — Шир, ши́ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шир — Шир, -ру м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91. Словник української мови Грінченка