широкогорлий
ШИРОКОГО́РЛИЙ, а, е. Який має широку шийку (про посудину).
Реставрована посудина становить широкогорлий горщик з відхиленими назовні вінцями (Археол., II, 1948, 170);
// розм. Великого калібру (перев. про гармату).
Зігнуті спини.. тягли гужем широкогорлу гармату (Стар., Облога.., 1961, 30).
Словник української мови (СУМ-11)