широкогрудий
ШИРОКОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має міцні, великого об’єму груди.
Боєць лежав, витягнувшись на весь зріст, і тільки тепер усі побачили, який він був гарний, стрункий, широкогрудий — справжній красень (Гончар, III, 1959, 64);
Задумливо, не поспішаючи, крокують спереду широкогруді корови (Тулуб, В степу.., 1964, 41);
У нас розводять індиків.. бронзової широкогрудої породи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 21);
*Образно. По плесах Бугу в золотій імлі Пливуть широкогруді кораблі (Бажан, І, 1946, 303).
Словник української мови (СУМ-11)