широченький

ШИРОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до широ́кий 1, 2.

Широченька галерея, з закругленою стелею, завширшки на два сажні, неначе спадала наниз з пригорка сходами (Н.-Лев., IV, 1956, 289);

Брови [у Віктора].. чорні, широченькі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 151);

Він покрутив довгі вуса, погладив широченьке пузце (Ковінька, Кутя.., 1960, 92);

Старший на рік од сестри, Ванюшка був присадкуватий, широченький у плечах, обличчям схожий на матір (Перв., Материн.. хліб, 1960, 149).

Значення в інших словниках

1. широченький — див. просторий; широкий  Словник синонімів Вусика
2. широченький — ШИРОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до широ́кий 1, 2. Широченька галерея, з закругленою стелею, завширшки на два сажні, неначе спадала наниз з пригорка сходами (І. Нечуй-Левицький); Брови [у Віктора] .. чорні, широченькі (П.  Словник української мови у 20 томах
3. широченький — широче́нький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
4. широченький — -а, -е, розм. Пестл. до широкий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. широченький — Широче́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. широченький — Широченький, -а, -е ум. отъ широкий. Широченько, нар. ум. отъ широко.  Словник української мови Грінченка