шкапка
ШКА́ПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шка́па 1.
Яник десятник, як на той світ провалився. Уже я й село обійшов, і у тарантасі добре виспався, а коней нема. Надвечір вже пригнали двох шкапок з лошатами (Стор., І, 1957, 78);
Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне (Морд., І, 1958, 42).
Словник української мови (СУМ-11)