Словник української мови в 11 томах

шкапинка

ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на.

В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шкапинка — див. кінь  Словник синонімів Вусика
  2. шкапинка — ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на. В Узген в'їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п'яна, плентала ногами й точилася вулицею (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. шкапинка — шкапи́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  4. шкапинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шкапина.  Великий тлумачний словник сучасної мови