шкапинка
ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на.
В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Словник української мови (СУМ-11)ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на.
В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Словник української мови (СУМ-11)