шкапинка
ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на.
В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкапинка — див. кінь Словник синонімів Вусика
- шкапинка — ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на. В Узген в'їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п'яна, плентала ногами й точилася вулицею (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- шкапинка — шкапи́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шкапинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шкапина. Великий тлумачний словник сучасної мови