1. Словник української мови у 20 томах

шкапинка

ШКАПИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до шкапи́на.

В Узген в'їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п'яна, плентала ногами й точилася вулицею (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкапинка — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. шкапинка — шкапи́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шкапинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шкапина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкапинка — ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на. В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69). Словник української мови в 11 томах