шкапинка —
ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на. В Узген в'їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п'яна, плентала ногами й точилася вулицею (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
шкапинка —
шкапи́нка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шкапинка —
ШКАПИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкапи́на. В Узген в’їхав [Синявін] на поганенькій шкапинці, яка, йдучи під такою вагою, як п’яна, плентала ногами й точилася вулицею (Ле, Міжгір’я, 1953, 69).
Словник української мови в 11 томах