шкодливий
ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що шкідли́вий 1.
Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Збан., Сеспель, 1961, 335);
Батько.. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Мирний, І, 1949, 213).
Словник української мови (СУМ-11)