шкодливо

ШКОДЛИ́ВО, розм. Присл. до шкодли́вий.

Очиці його шкодливо застрибали (Хижняк, Невгамовна, 1961, 64).

Значення в інших словниках

1. шкодливо — ШКОДЛИ́ВО, розм. Присл. до шкодли́вий. Очиці його шкодливо застрибали (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
2. шкодливо — шкодли́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
3. шкодливо — розм. Присл. до шкодливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкодливо — Шкодли́во нар. = шкідливо.  Словник української мови Грінченка