школяр

ШКОЛЯ́Р, а́, ч. Учень загальноосвітньої школи.

Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам записався до школи (Гончар, І, 1959, 8);

Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі. Ті, що звались просто діти, Нині звуться школярі (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 128);

*У порівн. Коли Мічурін увійшов до кімнати, де відбувалось засідання, всі встали. Вони часто потім згадували про це, сміючись і жартуючи, й запитуючи один одного, чому ж все-таки вони повставали, як школярі? (Довж., І, 1958, 453);

По східцях ми біжимо вниз, як школярі (Ю. Янов., II, 1958, 45);

// перен., розм. Доросла людина, яка в поведінці, вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість.

Значення в інших словниках

1. школяр — Учень; школярик, зб. школярство.  Словник синонімів Караванського
2. школяр — [школ’ар] -л'ара, ор. -л'арем, м. (на) -л'арев'і/-л'ару, кл. -л'ареи, мн. -л'ар'і, -л'ар'іў, д. -л'арам  Орфоепічний словник української мови
3. школяр — ШКОЛЯ́Р, а́, ч. Учень загальноосвітньої школи. Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам записався до школи (О. Гончар); Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі.  Словник української мови у 20 томах
4. школяр — школя́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. школяр — -а, ч. Учень загальноосвітньої школи. || перен., розм. Доросла людина, яка в поведінці, вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. школяр — У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)...  Словник синонімів української мови
7. школяр — Школя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м, на -ре́ві і на -рі́, -ля́ре! -лярі́, -рі́в, -ра́м, на -ра́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. школяр — Школя́р, -ра м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.  Словник української мови Грінченка