шкіпер
ШКІ́ПЕР, а, ч., мор.
1. заст. Капітан комерційного судна.
Це був голландський шкіпер, напідпитку, в клітчастій сорочці з товстої пухнастої байки (Ільч., Серце жде, 1939, 14).
2. Командир несамохідного річкового судна.
Шкіпер баржі;
// Особа, відповідальна за палубне майно на морському судні.
Шкіпер мовчки дивиться в морську далечінь (Шиян, Переможці, 1950, 56);
Юнга відпросився в шкіпера на кілька годин додому, на маяк (Трубл., II, 1955, 177).
Словник української мови (СУМ-11)