шкіперський
ШКІ́ПЕРСЬКИЙ, а, е, мор. Стос. до шкіпера, належний йому.
Шкіперський помічник Федір Васильєв і група матросів показують Беллінсгаузену забитих птахів (Довж., Зач. Десна, 1957, 414);
Пабло тугіше затягнув на шиї червону шкіперську хустину й хазяйновито поклав на штурвал свої зморшкуваті жилаві руки (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 20);
У вузькому проміжку між бортами.. лежала купа різноманітного шкіперського добра (Трубл., Лахтак, 1953, 28).
Словник української мови (СУМ-11)