шлем
ШЛЕМ¹, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шоло́м.
Болотников.. скинув свій рицарський шлем, обшитий бобровим хутром (Ле, Побратими, 1954, 11);
Семен був у сірій шинелі по формі й шлемі (Сміл., Зустрічі, 1936, 234).
ШЛЕМ², у, ч., карт. Становище, коли супротивник одержує менше належної кількості взяток.
Призначити шлем.
Вели́кий шлем — становище, за якого супротивникові не дано жодної взятки;
Мали́й шлем — становище, за якого супротивникові дана тільки одна взятка.
Словник української мови (СУМ-11)