шльопати

ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м’яким, еластичним або по чомусь м’якому, рідкому;

// Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею.-

Хочеться задерти спідничку та нашльопати так, як вас колись, в дитинстві, мамуся шльопала! (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 213).

2. неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. падаючи або ударяючись об щось м’яке, еластичне).

Не чув [Тимофій], як навколо нього шльопали кулі. — вуха наче пекучим клеєм залило (Стельмах, II, 1962, 204);

// Видавати глухі звуки, йдучи, рухаючись, ударяючи по воді, грязюці і т. ін.

Вона біжить темною вулицею, шльопаючи по калюжах (Ів., Вел. очі, 1956, 25);

Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 121);

// чим. Ідучи, видавати характерні глухі звуки взуттям, що хляпав, спадаючи з ніг.

Пішов [Павло Сидорович] до стола, шльопаючи великими.. капцями (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 180);

// Ходити, бігати, видаючи характерні глухі звуки.

— Ну, як мої нові [коні]? — осадив Карпо біля брами вороних.— В борозного копита нікудишні, шльопає, наче підпалками (Стельмах, II, 1962, 367).

Значення в інших словниках

1. шльопати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
2. шльопати — 1. ляпати, ляпнути, ляпонути, виляпувати, виляпати, повиляпувати, зляпувати, зляпати, позляпувати, поляпувати, поляпати, ляпотіти, заляпотіти, поляпотіти, ляскати, ляснути, лясконути, зляскувати, зляскати, поляскувати, поляскати, тьопати, тьопнути...  Словник чужослів Павло Штепа
3. шльопати — ШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. чим і без дод. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому; // Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею.  Словник української мови у 20 томах
4. шльопати — шльо́пати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
5. шльопати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому. || Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. 2》 неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шльопати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови