шляк
ШЛЯК: Шляк би (аби́) тра́фив кого, діал.— уживається як лайка, що виражає недобре побажання комусь при обуренні, досаді.
— Аби мене шляк трафив з такою роботою. Бодай же я до завтра не діждав! (Март., Тв., 1954, 424);
[Ч м у р:] Що-о? А шляк би тебе трафив! (Мокр., П’єси, 1959, 77);
— Бачиш, курятини їм забажалося,— почав своєї дід Смик.— Та я раз у рік чи скуштую того м’яса, а вони, шляк би їх трафив, щодня курятину їдять (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21).
Словник української мови (СУМ-11)