шляхетно
ШЛЯХЕ́ТНО. Присл. до шляхе́тний.
[Хмельницький (до полонених):] Прошу ближче, панове полковники. Бились ви добре, добре бились, за це горілкою зараз вас я почастую. [Чарнецький:] Це шляхетно з твого боку (Корн., І, 1955, 255);
З того дня Кандиба справді перемінився Перестав пити, з Тасею поводився ввічливо й шляхетно (Дмит., Розлука, 1957, 150).
Словник української мови (СУМ-11)