шляхопровід
ШЛЯХОПРОВІ́Д, во́ду, ч. Міст, розташований над дорогою в місці її перетину з іншою дорогою або над яром, ущелиною.
На перехрестях з особливо інтенсивним рухом трамвай проходитиме або над землею — шляхопроводом, або під землею — тунелем (Веч. Київ, 25.ІІІ 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)