шліхта
ШЛІХТА, и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості.
Роль амілаз [ферментів розщеплення] у технології текстильної промисловості полягає в тому, щоб повністю руйнувати рештки крохмалю шліхти і перетворювати його в декстрини. Це робить тканину м’якою, сприяє кращому її фарбуванню (Наука.., 12, 1963, 49);
*У порівн. — Ой чіпляється [Гервасій] і липне, мов смердюча шліхта.— І від хвилювання на гарному, дарма що змученому, обличчі Василини з’являються крихітні зернинки поту (Стельмах, І, 1962, 518).
Словник української мови (СУМ-11)