шліхта

ШЛІ́ХТА, и, ж., текст.

Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості.

Роль амілаз [ферментів розщеплення] у технології текстильної промисловості полягає в тому, щоб повністю руйнувати рештки крохмалю шліхти і перетворювати його в декстрини. Це робить тканину м'якою, сприяє кращому її фарбуванню (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. – Ой чіпляється [Гервасій] і липне, мов смердюча шліхта. – І від хвилювання на гарному, дарма що змученому, обличчі Василини з'являються крихітні зернинки поту (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. шліхта — шлі́хта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. шліхта — -и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шліхта — шлі́хта (нім. Schlichte) клейкий розчин (крохмаль, мило, гліцерин тощо), яким просочують основу тканини, щоб нитки стали міцнішими.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шліхта — ШЛІХТА, и, ж., текст. Клейкий розчин з крохмалю, мила, гліцерину тощо, яким просочують основу тканини для надання їй міцності й гладкості.  Словник української мови в 11 томах
5. шліхта — Шліхта, -ти ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. см. піспа.  Словник української мови Грінченка