шнурований
ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шнурува́ти.
2. у знач. Прикм. Стягнений шнурками.
На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (Фр., VI, 1951, 162).
Словник української мови (СУМ-11)ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шнурува́ти.
2. у знач. Прикм. Стягнений шнурками.
На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (Фр., VI, 1951, 162).
Словник української мови (СУМ-11)