1. Словник української мови в 11 томах

шнурований

ШНУРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до шнурува́ти.

2. у знач. Прикм. Стягнений шнурками.

На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (Фр., VI, 1951, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнурований — [шнурованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. шнурований — ШНУРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до шнурува́ти. 2. у знач. прикм. Стягнений шнурками. На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала шнуровані черевики (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. шнурований — шнуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. шнурований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шнурувати. 2》 у знач. прикм. Стягнений шнурками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шнурований — Шнуро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шнурований — Шнурований, -а, -е прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. см. шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611. Словник української мови Грінченка