шовківництво
ШОВКІВНИ́ЦТВО, а, с. Галузь сільського господарства, що займається розведенням шовковицевого шовкопряда для одержання шовку (у 1 знач.).
Деякі кишлаки Фергані мають по дві тисячі років історії, основа їх господарювання — садівництво, шовківництво та ремесла: вироби з дерева, ременю, срібла (Мас., Роман.., 1970, 118);
В СРСР шовківництво розвинене переважно на півдні (Зоол., 1957, 61).
Словник української мови (СУМ-11)