шпетненько
ШПЕТНЕ́НЬКО, присл., діал. Пестл. до шпе́тно².
Іще зранку.. понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку, хто.. жупан, попідперізувавшись шпетненько хто каламайковим, а хто й суконним поясами (Кв.-Осн., II, 1956, 19);
Пані наша була не перволіток, та й не яка стара.. Вбиралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка (Вовчок, І, 1955, 258);
За Тимофієм шпетненько виступала гарна молодичка, поблискуючи не дуже невинними очима (Хотк., II, 1966, 382).
Словник української мови (СУМ-11)