шпотати
ШПО́ТАТИ, аю, аєш, недок., діал. Шпортатися (у З знач.).
— Борше біжи, не шпотай! (Ірчан, II, 1958, 90);
// Змушувати спотикатися.
Млаво [мляво] іде Іван Мотрюк до шлюбу.. Одні кажуть, що се старого князя шпотае його довгий вік (Черемш., Тв., 1960, 196).
Словник української мови (СУМ-11)