шпотатися
ШПО́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Шпортатися (у 3 знач.).
Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи, шпотається та ступає непевно, як коли би земля мала під нею провалитися (Март., Тв., 1954, 44);
Ноги.. шпоталися (Стеф., Вибр., 1945, 39);
Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння (Хотк., II, 1966,140);
*У порівн. — Ех, Михайлику мій, синочку мій! — приговорював з натиском, мов шпотаючись, бідолаха батько (Фр., І, 1955, 137).
Словник української мови (СУМ-11)