Словник української мови в 11 томах

шпур

ШПУР, у, ч.

1. гірк. Вузький циліндричний отвір, який висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною під час вибухових робіт.

Батурін з’ясував, що в м’яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Гур., Наша молодість, 1949, 117);

Уже давно зачистив [бригадир] краї забою, хлопці приготували свердла, щоб робити шпури під вибухівку, а він— продовжував працювати (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 10).

2. мет. Отвір у горні шахтної печі для випускання рідких продуктів плавки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шпур — Свердловина  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпур — ШПУР, у, ч. 1. гірн. Вузький циліндричний отвір, який висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною під час вибухових робіт. Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих – скісні (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. шпур — шпур іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шпур — -у, ч. 1》 гірн.Вузький циліндричний отвір, що його висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною під час вибухових робіт. 2》 мет. Отвір у горні шахтної печі для випускання рідких продуктів плавки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпур — (нім. Spur) 1. Вузький канал, який пробурюють у гірському масиві і наповнюють вибуховою речовиною. 2. Отвір у горнах деяких шахтних печей, з якого випускають рідкі продукти плавки.  Словник іншомовних слів Мельничука