шротина
ШРОТИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина.
Христина.. протерла чоловікові горілкою розвернену, вже набухлу спину й почала вибирати саморобні шротини (Стельмах, Хліб.., 1959, 622);
А тепер найперший у бригаді Автоном Григорович — той самий, Що наліву ногу припада (Не жартує заяча шротина!}… (Рильський, І, 1956, 179).
Словник української мови (СУМ-11)