Словник української мови в 11 томах

шротина

ШРОТИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина.

Христина.. протерла чоловікові горілкою розвернену, вже набухлу спину й почала вибирати саморобні шротини (Стельмах, Хліб.., 1959, 622);

А тепер найперший у бригаді Автоном Григорович — той самий, Що наліву ногу припада (Не жартує заяча шротина!}… (Рильський, І, 1956, 179).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шротина — И, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина. Все б те звалось тобою, тільки приопалих мет ще крила не просторились, підбиті шротиною покори. (ЧТ:155).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. шротина — ШРОТИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина. Христина .. протерла чоловікові горілкою розвернену, вже набухлу спину й почала вибирати саморобні шротини (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. шротина — шроти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шротина — -и, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина.  Великий тлумачний словник сучасної мови