шротовий
ШРОТОВИ́Й, а́, е́. Признач, для стрільби шротом; дробовий.
Втікач вибіг на залізничний насип.. Технік стрельнув шротовими набоями… Шріт у набоях був дрібний, але наладнав він його чимало (Трубл., І, 1955, 126).
Словник української мови (СУМ-11)