шрубик
ШРУ́БИК, а, ч., діал.
1. Зменш, до шруб.
2. Те саме, що гви́нтик. 2
Кожний робітник.. виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи.. Здаля кожний видавався наче шрубиком у загальному механізмі праці (Смолич, І, 1958, 75).
Словник української мови (СУМ-11)