шруб

ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп.

Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Коцюб., III, 1956, 8);

Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (Іщук, Вербівчани, 1961, 56).

∆ Як на шру́бах хо́дить — про жваву, рухливу людину.

Значення в інших словниках

1. шруб — ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі .. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (М. Коцюбинський); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах
2. шруб — -а, ч., діал. Шуруп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шруб — Шруб, -ба ж. Бинтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. ум. шрубо́к.  Словник української мови Грінченка