шруб
ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп.
Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Коцюб., III, 1956, 8);
Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (Іщук, Вербівчани, 1961, 56).
∆ Як на шру́бах хо́дить — про жваву, рухливу людину.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шруб — ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі .. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (М. Коцюбинський); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
- шруб — -а, ч., діал. Шуруп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шруб — Шруб, -ба ж. Бинтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. ум. шрубо́к. Словник української мови Грінченка