1. Словник української мови Грінченка

шруб

Шруб, -ба

ж. Бинтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. ум. шрубо́к.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шруб — ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі .. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (М. Коцюбинський); Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  2. шруб — -а, ч., діал. Шуруп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шруб — ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Коцюб. Словник української мови в 11 томах